Павло VI


Святий
Павло VI
(Paulus PP. VI)
Папа Римський
21 червня 1963 — 6 серпня 1978
Девіз: In nomine Domini
Попередник: Іоанн ХХІІІ
Наступник: Іван Павло І
Ім'я при народженні: італ. Giovanni Battista Enrico Antonio Maria Montini
Дата народження: 26 вересня 1897(1897-09-26)[1][2][…]
Місце народження: Кончезіо, Провінція Брешія, Ломбардія, Королівство Італія[4][4]
Дата смерті: 6 серпня 1978(1978-08-06)[1][2][…] (80 років)
Місце смерті: Кастель-Гандольфо, Провінція Рим, Лаціо, Італія[4]
Поховання: собор Святого Петра і Гроти Ватикану
Громадянство: Італія, Ватикан і Королівство Італія
Релігія: католицька церква[6]
Освіта: Папська церковна академія, Папський Григоріанський університет і Римський університет ла Сапієнца
Батько: Giorgio Montinid
Інтронізація: 30 червня 1963
У миру: Джованні Баттіста Енріко Антоніо Марія Монтіні
Нагороди:
Кавалер Великого Хреста ордена За заслуги перед ФРН
Кавалер Великого Хреста ордена За заслуги перед ФРН
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Святий[7] Павло VI (лат. Paulus VI; мирське ім'я Джованні Монтіні, італ. Giovanni Battista Montini; 26 вересня 1897 — 6 серпня 1978) — 262-й понтифік римо-католицької церкви21 червня 1963 до смерті), до того — архієпископ Міланський, кардинал. Перший Папа від початку XIX століття[8], який здійснив візит за межі Італії, а також перший Папа, який відвідав усі п'ять континентів. 14 жовтня 2018 р. офіційно зарахований до лику святих (канонізований)[9].

Життя

Джованні Монтіні в 1916 році вступив до семінарії і через 4 роки був висвячений у сан священника, після чого став навчатися в Папському григоріанському університеті, Римському університеті та в церковній академії («Accademia Dei Nobili Ecclesiastici»). У 1937 році Монтіні зайняв важливий пост при кардиналі Пачеллі. Коли Пачеллі став папою Пієм XII Монтіні був призначений 1952 року заступником державного секретаря Ватикану. В 1953 році Монтіні став архієпископом Мілана, проте до смерті Пія XII не дістав кардинальського сану — він був йому даний лише наступним папою Іваном XXIII.

Понтифікат

Павло VI був останнім папою, коронованим при обранні тіарою — Іван Павло І скасував цю традицію. Свою тіару Павло VI подарував Базиліці Непорочного зачаття у Вашингтоні. Після обрання папою Павло VI довів до логічного кінця розпочатий його попередником Ватиканський собор і до своєї смерті стежив за підготовкою соборних документів. У 1965 році він заснував Синод єпископів. У 1973 році призначив архієпископів Альбано Луціані, 26 червня 1967 Кароля Войтилу і 1977 року Йозефа Ратцінґера — кардиналами, які стануть пізніше його наступниками.

Видав дві свої найвідоміші енцикліки — про целібат («Sacerdotalis caelibatus») — 24 червня 1967 року і про контроль над народжуваністю «Humanae vitae» — 24 липня 1968 року. В «Humanae vitae» Павло VI, не відкидаючи людську сексуальність, засудив штучний контроль над народжуваністю і контрацепцію, що викликало резонанс у деяких прошарках суспільства. Павло VI був звинувачений в ретроградстві та консерватизмі прихильниками технологічного прогресу і неомальтузіанцями, які стверджували, що контрацепція може позбавити країни третього світу від голоду і продовольчих проблем. Але енцикліка, щоправда з деякими застереженнями, була пізніше підтримана Іваном Павлом II.

Під час понтифікату Павла VI були внесені істотні зміни в римський місал (богослужіння). Ці зміни містили дозвіл використання національних мов, дозвіл священника здійснювати богослужіння обличчям до народу, деякі текстові зміни та ін. (див. Novus Ordo Missae). Були також внесені зміни до загального римського календаря святих — замість колишньої складної системи введена триступінчата організація: пам'ять, свято, торжество (пам'ятка при цьому може бути обов'язковою і факультативною), пам'ять про деяких святих додана, пам'ять про деяких виключена (що автоматично перевело цих святих у ранг місцевошанованих). Новий місал був введений апостольської конституцією Павла VI Missale Romanum[10], Випущеної 3 квітня 1969 року.

Могила Павла VI в крипті Базиліки Святого Петра

Павло VI вперше відвідав всі п'ять континентів і до Івана Павла II вів найширшу зовнішню політику Ватикану, отримавши прізвисько «папа-пілігрим». Проте 1970 року в міжнародному аеропорту Маніли на нього було здійснено замах: художник-сюрреаліст Бенхамін Мендоса-і-Амор Флорес кинувся на папу з кинджалом. Серед найважливіших візитів Павла VI були зустрічі з константинопольським патріархом Афінагором у 1964 році (перший з 1054 року, в ході якого була підписана спільна декларація про зняття взаємних анафем) і з архієпископом Кентерберійським Майклом Рамзаєм. Окреме місце у своїх промовах Павло VI приділив духовній боротьбі церкви з дияволом. Під час свого понтифікату Павло VI часто піддавався різним нападкам, у тому числі за ревізію Тридентської меси з боку консерваторів, і був предметом безлічі чуток і пліток. За кілька місяців до своєї смерті Павло VI відправив урочисту месу по смерті Альдо Моро, убитого «Червоними бригадами» (поки Моро був у заручниках, понтифік пропонував себе в обмін на нього), і після тривалої хвороби помер у своїй літній резиденції від серцевого нападу.

Канонізація

Беатифікований 19 жовтня 2014 року Папою Франциском. Канонізований 14 жовтня 2018 року Папою Франциском.

Див. також

Примітки

  1. а б Heston E. L. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  2. а б SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Discogs — 2000.
    d:Track:Q504063
  4. а б в Archivio Storico Ricordi — 1808.
    d:Track:Q3621644
  5. ODIS — 2003.
    d:Track:Q3956431
  6. Catholic-Hierarchy.orgUSA: 1990.
    d:Track:Q30d:Track:Q3892772
  7. [Kath.net, 19.10.2014 (італ.),(нім.). Архів оригіналу за 21 жовтня 2014. Процитовано 19 жовтня 2014. Kath.net, 19.10.2014 (італ.),(нім.)]
  8. Справка по визитам пап в Израиль [Архівовано 26 грудня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. Ватикан канонізував Папу Римського Павла VI [Архівовано 14 жовтня 2018 у Wayback Machine.], 14.10.2018 // Корреспондент
  10. Конституція Missale Romanum (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 11 жовтня 2012. Процитовано 11 жовтня 2012.

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Павло VI
  • Життєпис на офіційній сторінці Ватикану [Архівовано 20 березня 2013 у WebCite] (англ.)
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Discogs · Internet Movie Database · MusicBrainz · The Movie Database · The Trading Card Database
Генеалогія та некрополістика
FamilySearch Family Tree · Find a Grave · Genealogics.org · Geni.com · Родовід · WikiTree
Література та бібліографія
Archivio Storico Ricordi · Babelio · Bibliopoche · CoBiS · Hoopla · Index Theologicus · Online Books Page · Open Library · Open Library · The Unz Review · The Unz Review · Архів преси XX століття · Бібліографія історії чеських земель · Бібліотека Александера Тернбулла
Тематичні сайти
Archivo de la Real Academia Española · SNAC · Дипломатичні документи Швейцарії · Wolfram Language · Quora
Словники та енциклопедії
Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Brockhaus Enzyklopädie · Encyclopédie Larousse · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Grove Art Online · Internetowa encyklopedia PWN · Treccanis Dizionario di Storia · Treccanis Enciclopedia Italiana
Довідкові видання
Британський музей · Загальний каталог Diamond · Collaborative InterLingual Index · Deutsche Biographie · Google Arts & Culture · Munzinger IBA · National Historical Museums of Sweden · NNDB · SNAC · WordNet · Quirinale.it · NobelPrize.org · Французька Вікідія
Нормативний контроль
AAR: 12379167 · Autoritats UB: a1249582 · BanQ: 0000003596 · BAV: ADV10184539 · BIBSYS: 90717845 · BLBNB: 000255573 · BNC: a10415579 · BNCHL: 000014411 · BNE: XX1645263 · BNF: 11918828k · CANTIC: 981058520026106706 · CCAB: 000043635 · CiNii: DA03792153 · CONOR.SI: 13178979 · CONOR.SR: 19015527 · ERRR: a11515491 · FAST: 35256 · Freebase: /m/05_k7 · GND: 118592076 · GTAA: 133810, 140610 · ICCU: CFIV003027 · ISNI: 000000044716028X · ItRSI: 74889 · J9U: 987007266335905171 · KANTO: 000054476 · KRNLK: KAC201500323 · LCCN: n79054084 · LIBRIS: mkz1x7753qgrslf · LIH: LNB:V*174629;=BP · LNB: 000227535 · MAK: 9810616536105606, 9810697903205606 · N6I: vtls000006311 · NCF: ncf10031726 · NDL: 00452317 · NKC: jn20000701384 · NLA: 1224383 · NLG: 164012 · NLI: 000103845 · NLP: a0000001180850 · NSK: 000100916 · NTA: 069623104 · NUKAT: n95201462 · PUSC: 60935 · PUST: 73508 · RERO: 02-A000128708, 02-A010017009 · RILM: 93 · RISM: people/40200344 · RRL: 193126 · SELIBR: 82865, 77778 · SHARE: 261827 · SUDOC: 027060969 · ULAN: 500323773 · URBS: 3466, 172280 · VcBA: 495/17615 · VIAF: 262369759 · WorldCat: lccn-n79054084 · РНБ: 770251069
  • п
  • о
  • р
1. Петро (33—67)
2. Лін (67—79)
3. Анакліт (79—88)
4. Климент I (88—99)
5. Еварист (99—105)
6. Олександр I (106—115)
7. Сікст I (115—125)
8. Телесфор (125—136)
9. Гігін (136—140)
10. Пій I (140—154)
11. Анікет (154—167)
12. Сотер (168—174)
13. Елевтерій (174—189)
14. Віктор I (189—199)
15. Зеферин (199—217)
16. Калікст I (217—222)
17. Урбан I (222—230)
18. Понтіан (230—235)
19. Антер (235—236)
20. Фабіан (236—250)
21. Корнелій (251—253)
22. Луцій I (253—254)
23. Стефан I (254—257)
24. Сікст II (257—258)
25. Діонісій (259—268)
26. Фелікс I (269—274)
27. Євтихій (275—283)
28. Гай (283—296)
29. Марцелін (296—304)
30. Марцел I (308—309)
31. Євсевій (309—310)
32. Мильтіад (311—314)
33. Сильвестр I (314—335)
34. Марк (336)
35. Юлій I (337—352)
36. Ліберій (352—366)
37. Дамасій I (366—384)
38. Сиріцій (384—399)
39. Анастасій I (399—401)
40. Інокентій I (401—417)
41. Зосима (417—418)
42. Боніфацій I (418—422)
43. Целестин I (422—432)
44. Сікст III (432—440)
45. Лев I (440—461)
46. Гіларій (461—468)
47. Сімпліцій (468—483)
48. Фелікс III (483—492)
49. Геласій I (492—496)
50. Анастасій II (496—498)
51. Симах (498—514)
52. Гормізд (514—523)
53. Іван I (523—526)
54. Фелікс IV (526—530)
55. Боніфацій II (530—532)
56. Іван II (533—535)
57. Агапіт I (535—536)
58. Сільверій (536—537)
59. Вігілій (537—555)
60. Пелагій I (556—561)
61. Іван III (561—574)
62. Бенедикт I (575—579)
63. Пелагій II (579—590)
64. Григорій I (590—604)
65. Сабініан (604—606)
66. Боніфацій III (607)
67. Боніфацій IV (608—615)
68. Адеодат I (615—618)
69. Боніфацій V (619—625)
70. Гонорій I (625—638)
71. Северин (638—640)
72. Іван IV (640—642)
73. Теодор I (642—649)
74. Мартин I (649—655)
75. Євгеній I (655—657)
76. Віталіан (657—672)
77. Адеодат II (672—676)
78. Домн (676—678)
79. Агафон (678—681)
80. Лев II (681—683)
81. Бенедикт II (684—685)
82. Іван V (685—686)
83. Конон (686—687)
84. Сергій I (687—701)
85. Іван VI (701—705)
86. Іван VII (705—707)
87. Сизиній (708)
88. Костянтин (708—715)
89. Григорій II (715—731)
90. Григорій III (731—741)
91. Захарій (741—752)
Стефан II (752, без інтронізації)
92. Стефан II (752—757)
93. Павло I (757—767)
94. Стефан III (767—772)
95. Адріан I (772—795)
96. Лев III (795—816)
97. Стефан IV (816—817)
98. Пасхалій I (817—824)
99. Євгеній II (824—827)
100. Валентин (827)
101. Григорій IV (827—844)
102. Сергій II (844—847)
103. Лев IV (847—855)
104. Бенедикт III (855—858)
105. Миколай I (858—867)
106. Адріан II (867—872)
107. Іван VIII (872—882)
108. Марин I (882—884)
109. Адріан III (884—885)
110. Стефан V (885—891)
111. Формоз (891—896)
112. Боніфацій VI (896)
113. Стефан VI (896—897)
114. Роман (897)
115. Теодор II (897)
116. Іван IX (898—900)
117. Бенедикт IV (900—903)
118. Лев V (903)
119. Сергій III (904—911)
120. Анастасій III (911—913)
121. Ландон (913—914)
122. Іван X (914—928)
123. Лев VI (928)
124. Стефан VII (928—931)
125. Іван XI (931—935)
126. Лев VII (936—939)
127. Стефан VIII (939—942)
128. Марин II (942—946)
129. Агапіт II (946—955)
130. Іван XII (955—964)
131. Бенедикт V (964)
132. Лев VIII (964—965)
133. Іван XIII (965—972)
134. Бенедикт VI (973—974)
135. Бенедикт VII (974—983)
136. Іван XIV (983—984)
137. Іван XV (985—996)
138. Григорій V (996—999)
139. Сильвестр II (999—1003)
140. Іван XVII (1003)
141. Іван XVIII (1003—1009)
142. Сергій IV (1009—1012)
143. Бенедикт VIII (1012—1024)
144. Іван XIX (1024—1032)
145. Бенедикт IX (1034—1044)
146. Сильвестр III (1045)
147. Бенедикт IX (1045—1046)
148. Григорій VI (1046)
149. Климент II (1046—1047)
150. Бенедикт IX (1047—1048)
151. Дамасій II (1048)
152. Лев IX (1049—1054)
153. Віктор II (1055—1057)
154. Стефан IX (1057—1058)
155. Миколай II (1058—1061)
156. Олександр II (1061—1073)
157. Григорій VII (1073—1085)
158. Віктор III (1086—1087)
159. Урбан II (1088—1099)
160. Пасхалій II (1099—1118)
161. Геласій II (1118—1119)
162. Калікст II (1119—1124)
163. Гонорій II (1124—1130)
164. Інокентій II (1130—1143)
165. Целестин II (1143—1144)
166. Луцій II (1144—1145)
167. Євгеній III (1145—1153)
168. Анастасій IV (1153—1154)
169. Адріан IV (1154—1159)
170. Олександр III (1159—1181)
171. Луцій III (1181—1185)
172. Урбан III (1185—1187)
173. Григорій VIII (1187)
174. Климент III (1187—1191)
175. Целестин III (1191—1198)
176. Іннокентій III (1198—1216)
177. Гонорій III (1216—1227)
178. Григорій IX (1227—1241)
179. Целестин IV (1241—1243)
180. Іннокентій IV (1243—1254)
181. Олександр IV (1254—1261)
182. Урбан IV (1261—1264)
183. Климент IV (1265—1268)
184. Григорій X (1271—1276)
185. Інокентій V (1276)
186. Адріан V (1276)
187. Іван XXI (1276—1277)
188. Миколай III (1277—1280)
189. Мартин IV (1281—1285)
190. Гонорій IV (1285—1287)
191. Миколай IV (1288—1292)
192. Целестин V (1294)
193. Боніфацій VIII (1294—1303)
194. Бенедикт XI (1303—1304)
195. Климент V (1305—1314)
196. Іван XXII (1316—1334)
197. Бенедикт XII (1334—1342)
198. Климент VI (1342—1352)
199. Інокентій VI (1352—1362)
200. Урбан V (1362—1370)
201. Григорій XI (1370—1378)
202. Урбан VI (1378—1389)
203. Боніфацій IX (1389—1404)
204. Інокентій VII (1404—1406)
205. Григорій XII (1406—1415)
206. Мартин V (1417—1431)
207. Євгеній IV (1431—1447)
208. Миколай V (1447—1455)
209. Калікст III (1455—1458)
210. Пій II (1458—1464)
211. Павло II (1464—1471)
212. Сікст IV (1471—1484)
213. Інокентій VIII (1484—1492)
214. Олександр VI (1492—1503)
215. Пій III (1503)
216. Юлій II (1503—1513)
217. Лев X (1513—1521)
218. Адріан VI (1522—1523)
219. Климент VII (1523—1534)
220. Павло III (1534—1549)
221. Юлій III (1549—1555)
222. Марцелл II (1555)
223. Павло IV (1555—1559)
224. Пій IV (1559—1565)
225. Пій V (1566—1572)
226. Григорій XIII (1572—1585)
227. Сікст V (1585—1590)
228. Урбан VII (1590)
229. Григорій XIV (1590—1591)
230. Інокентій IX (1591)
231. Климент VIII (1592—1605)
232. Лев XI (1605)
233. Павло V (1605—1621)
234. Григорій XV (1621—1623)
235. Урбан VIII (1623—1644)
236. Інокентій X (1644—1655)
237. Олександр VII (1655—1667)
238. Климент IX (1667—1669)
239. Климент X (1670—1676)
240. Інокентій XI (1676—1689)
241. Олександр VIII (1689—1691)
242. Інокентій XII (1691—1700)
243. Климент XI (1700—1721)
244. Інокентій XIII (1721—1724)
245. Бенедикт XIII (1724—1730)
246. Климент XII (1730—1740)
247. Бенедикт XIV (1740—1758)
248. Климент XIII (1758—1769)
249. Климент XIV (1769—1774)
250. Пій VI (1775—1799)
251. Пій VII (1800—1823)
252. Лев XII (1823—1829)
253. Пій VIII (1829—1830)
254. Григорій XVI (1831—1846)
255. Пій IX (1846—1878)
256. Лев XIII (1878—1903)
257. Пій X (1903—1914)
258. Бенедикт XV (1914—1922)
259. Пій XI (1922—1939)
260. Пій XII (1939—1958)
261. Іван XXIII (1958—1963)
262. Павло VI (1963—1978)
263. Іван Павло I (1978)
264. Іван Павло II (1978—2005)
265. Бенедикт XVI (2005—2013)
266. Франциск (з 2013)
Список римських пап • Антипапи • Портал:Католицтво